- знесилення
- -я, с.Дія за знач. знесилити і стан за знач. знесилитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знесилення
Смотреть что такое "знесилення" в других словарях:
знесилення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
валятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). 2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок… … Український тлумачний словник
неживий — а/, е/. 1) У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживи/й, во/го, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів яв (про насіння, рослини). 2) Такий, як у мерця (про обличчя,… … Український тлумачний словник
розвозити — о/жу, о/зиш, недок., розвезти/, зу/, зе/ш, док., перех. 1) Везучи, доставляти кожну особу або кожен предмет у певне місце. 2) безос., розм. Доводити кого небудь до стану повної знемоги, знесилення (про дію алкоголю, спеки, духоти і т. ін.). 3)… … Український тлумачний словник
розтріск — у, ч., зах. Розкол, розпад. •• До ро/зтріску зах. до повного знесилення … Український тлумачний словник
спотикатися — а/юся, а/єшся, недок., спіткну/тися і спотикну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Невдало, незручно ступаючи або раптово зачіплюючись за щось ногою, втрачати рівновагу. || на кого – що, розм. Наскакувати, натикатися на кого , що небудь. || тільки недок … Український тлумачний словник
сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню … Український тлумачний словник
табес — у, ч., мед. 1) Прогресивне виснаження, знесилення. 2) Хронічне захворювання нервової системи, пізній прояв сифілісу … Український тлумачний словник
убивати — I (вбива/ти), а/ю, а/єш, недок., уби/ти (вби/ти), уб ю/, уб є/ш, док., перех. 1) Позбавляти життя (ударом чого небудь, вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.); умертвляти. || безос. || Колоти, бити на м ясо (худобу, свійську птицю і т. ін.).… … Український тлумачний словник
упад — (впад), у, ч. 1) заст. Падіння. •• До упа/ду до знемоги, знесилення. 2) діал. Горе, нещастя … Український тлумачний словник
